Тренуйтеся з FitBase

Хочете застосувати ці принципи на практиці?

Напишіть коротке повідомлення, і ми домовимося про перший крок. Разом налаштуємо тренування та харчування без зайвих крайнощів.

Написати повідомлення

Важливо уточнити: повна амплітуда не завжди автоматично краща, а часткова амплітуда не обов’язково помилкова. Проте більшість наявних даних підтримують практичне правило для звичайних тренувань на гіпертрофію: зазвичай краще зменшити вагу й працювати в більшій амплітуді з правильною технікою, ніж додати вагу й настільки скоротити рух, що м’яз не проходить важливу частину траєкторії. Кілограми на штанзі самі по собі не є метою. Мета полягає в достатньому механічному напруженні в значній частині функціональної амплітуди м’яза.

Що означає повна амплітуда руху

Повна амплітуда означає рух у всьому безпечно доступному діапазоні вправи без ривків, втрати контролю, подолання болю чи анатомічних обмежень. Часткова амплітуда виключає частину цього діапазону, часто заради більшої ваги. Це може виглядати вражаюче, але більше зовнішнє навантаження не обов’язково створює сильніший стимул для росту цільового м’яза. Якщо присідати менш глибоко, не опускати руку в нижню точку згинання або пропускати нижню частину жиму, можна втратити саме ту ділянку, де м’яз отримує значне навантаження в подовженому положенні.

Систематичний огляд і метааналіз Wolf та співавторів 2023 року показав, що повна або велика амплітуда зазвичай сприяє розвитку сили, збільшенню м’язів та іншим показникам результативності. Автори також зазначили, що різниця між повною й частковою амплітудою часто невелика, а часткові повторення можуть бути корисними, особливо коли їх виконують у подовженому положенні м’яза. Проблема не в самому слові «часткова», а в скороченні руху так, що м’яз уникає складної ділянки в розтягнутому положенні.

Метааналіз Pallarés та співавторів дійшов схожого практичного висновку. У дослідженнях, які до нього увійшли, повна амплітуда була ефективнішою за часткову для максимального розвитку сили й гіпертрофії нижньої частини тіла. Це не означає, що кожну вправу потрібно виконувати з максимальною глибиною незалежно від рухливості. Це означає, що якщо більша амплітуда безпечно доступна, не варто скорочувати її лише заради додаткових дисків на штанзі.

Що показують дослідження

Дослідження McMahon та співавторів дає наочний приклад. Учасники тренували нижню частину тіла з більшою або меншою амплітудою. Більша амплітуда забезпечила виразніші зміни розміру й архітектури м’язів та сили. Практичний висновок: якщо мета полягає в силі й м’язовій масі, не варто жертвувати амплітудою заради більшої ваги. Важче повторення не обов’язково краще, якщо його виконують із меншою амплітудою.

Pinto та співавтори виявили подібну закономірність у згинаннях на біцепс. Через десять тижнів у групах із повною та частковою амплітудою збільшилася товщина м’язів-згиначів ліктя, але група з повною амплітудою більше покращила максимальну силу й показала чисельно більше збільшення товщини м’язів. Це не означає, що часткові повторення не працюють. Але скорочення траєкторії заради більшої ваги не дало очевидної переваги, тоді як повна амплітуда була щонайменше не гіршою, а за деякими показниками була кращою.

Важливий виняток: часткові повторення в подовженому положенні м’яза. Pedrosa та співавтори показали, що часткові розгинання коліна за більшої довжини м’яза можуть сприяти локальній гіпертрофії. Це не аргумент на користь скорочення вправи в найлегшій ділянці заради більшої ваги. Навпаки, дані підтримують ідею, що м’язи часто добре реагують на навантаження в подовженому положенні.

Практичний висновок простий. Якщо потрібно вибрати між більшою вагою з короткою амплітудою та меншою вагою з повною, контрольованою й безпечною амплітудою, другий варіант зазвичай кращий для росту м’язів. Більша вага корисна лише тоді, коли не руйнує техніку, стабільність і потрібну довжину руху. Якісне повторення змушує цільовий м’яз працювати під контролем у максимально доречному діапазоні, особливо в навантаженому подовженому положенні.

Коли часткова амплітуда має сенс

Джерела

  1. Wolf, M., Androulakis-Korakakis, P., Fisher, J., Schoenfeld, B., Steele, J. Partial Vs Full Range of Motion Resistance Training: A Systematic Review and Meta-Analysis. International Journal of Strength and Conditioning, 2023. https://journal.iusca.org/index.php/Journal/article/view/182
  2. Pallarés, J. G., Hernández-Belmonte, A., Martínez-Cava, A., Vetrovsky, T., Steffl, M., Courel-Ibáñez, J. Effects of range of motion on resistance training adaptations: a systematic review and meta-analysis. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 2021. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34170576/
  3. McMahon, G. E., Morse, C. I., Burden, A., Winwood, K., Onambélé, G. L. Impact of range of motion during ecologically valid resistance training protocols on muscle size, subcutaneous fat, and strength. Journal of Strength and Conditioning Research, 2014. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23629583/
  4. Pinto, R. S., Gomes, N., Radaelli, R., Botton, C. E., Brown, L. E., Bottaro, M. Effect of range of motion on muscle strength and thickness. Journal of Strength and Conditioning Research, 2012. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22027847/
  5. Pedrosa, G. F., Lima, F. V., Schoenfeld, B. J., Lacerda, L. T., Simões, M. G., Pereira, M. R., Diniz, R. C. R., Chagas, M. H. Partial range of motion training elicits favorable improvements in muscular adaptations when carried out at long muscle lengths. European Journal of Sport Science, 2022. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33977835/